Острів Чіово

Це — Чіово.

Більшість людей, які подорожують Далмацією, їдуть у Трогір — місто зі списку ЮНЕСКО, сповнене історії, вузьких вуличок і кам’яних будівель, яким сотні років.

Трогір дуже красивий і безперечно вартий відвідування — але влітку там також дуже людно.

Зазвичай туристи роблять кілька фотографій… і їдуть далі вздовж узбережжя до Спліта, Оміша чи Макарської.

І, чесно кажучи, це велика помилка.

Бо одразу за кам’яними стінами Трогіра — буквально через невеликий міст — знаходиться цілий острів, який більшість відвідувачів так і ніколи і не побачать.

Тут натовпи рідшають. Повітря стає спокійнішим.

І відкривається ціле узбережжя.

На північній стороні Чіово, поблизу Слатіне, ви знайдете довгі, спокійні пляжі з видом на відкрите море.

Чиста, прозора вода. Багато простору.

Місця, куди саме місцеві приходять поплавати.

Якщо проїхати трохи далі, острів знову здивує вас.

Серед сосен схований пляж Лабадуза — відомий яскраво-бірюзовою водою та гладкою білою галькою.

Це одне з найбільш фотографованих місць на Чіово, але воно й досі виглядає природно, без надмірної забудови.

А далі є місце, яке відчувається зовсім інакше.

Високо над морем, вбудована в скелясті гори, стоїть церква Призидниця.

Без натовпів. Без шуму.

Лише скали, небо й Адріатичне море.

Саме це робить Чіово особливим.

Тут є історія та енергія Трогіра — але також тихі пляжі, приховані бухти та спокійні оглядові майданчики всього за кілька хвилин.

Тож якщо Трогір уже у вашому списку, не зупиняйтесь на цьому.

Перейдіть міст, сповільніться й дайте Чіово шанс.

Бо інколи найкраща частина подорожі — це місце, повз яке всі проходять мимо.